(114-13) вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,
(114-14) мають уші й не чують, мають носа й без нюху,
(114-15) мають руки та не дотикаються, мають ноги й не ходять, своїм горлом вони не говорять!
І підбадьорує майстер золотаря, а той, хто молотом гладить, того, хто б'є на ковадлі, і каже про споєння: Добре воно! і його зміцнює цвяхами, щоб не хиталось.
Бо устави народів марнота вони, божок бо це дерево, з лісу вирубане, і це діло рук майстра сокирою!