1
У той день навідає Господь Своїм твердим, і дужим та сильним мечем левіятана, змія прудкого, і левіятана, змія звивкого, і дракона, що в морі, заб'є.
Бодай її ті проклинали, що день проклинають, що левіятана готові збудити!
Своїм Духом Він небо прикрасив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіона.
Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,
і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...
Бо на небі напоєний меч Мій, оце він на Едома спускається та на заклятий народ Мій на суд:
меч Господній наповнився кров'ю, став ситий від лою, від крови телят та козлів, від лою баранячих нирок, бо Господу жертва в Боцрі й різанина велика в едомській землі...
Говори та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, фараоне, царю єгипетський, крокодиле великий, що лежиш серед своїх рік, що говориш: Моя річка моя, і я утворив її для себе!
І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені.
І схоплена була звірина, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знамено звірини прийняв і поклонився був образові її. Обоє вони були вкинені живими до огняного озера, що сіркою горіло...
І схопив він змія, вужа стародавнього, що диявол він і сатана, і зв'язав його на тисячу років,