І Господь навів на них зверхників війська асирійського царя, а вони схопили Манасію на повід, і скували його мідяними кайданами та й повели його до Вавилону.
А як був він утискуваний, благав він лице Господа, Бога свого, і дуже впокорився перед лицем Бога своїх батьків.
(62-8) У Бозі спасіння моє й моя слава, скеля сили моєї, моє пристановище в Бозі!
(76-8) Ти Ти грізний, і хто перед обличчям Твоїм устоїть часу гніву Твого?...
По ночах на ложі своїм я шукала того, кого покохала душа моя... Шукала його, та його не знайшла...
Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!
Піду, повернуся до місця Свого, аж поки провини своєї вони не признають, і не стануть шукати Мого лиця. Та в утиску будуть шукати Мене!