(22-21) Жодної вдови та сироти не будеш гнобити;
Князі твої вперті і друзі злодіям вони, хабара вони люблять усі та женуться за дачкою, не судять вони сироти, удовина справа до них не доходить...
що несправедливого чинять в суді за хабар справедливим, а праведність праведного усувають від нього...
не будете тиснути чужинця, сироту та вдову, не будете лити невинної крови на місці цьому, і за іншими богами вслід не підете собі на біду,