(22-21) Жодної вдови та сироти не будеш гнобити;
А хабара не візьмеш, бо хабар осліплює зрячих і викривляє слова справедливих.
Потовстіли вони та погладшали, переступають також міру злого, справедливо вони не судили сирітського суду, і мають поводження! і не помагають убогим у їхній справі.
Усе їхнє зло у Ґілґалі, бо там Я зненавидів їх; за зло їхніх учинків Я вижену їх з Свого дому. Не буду їх більше любити, всі їхні князі ворохобники!
Наставлені руки на зло, щоб вправно чинити його, начальник жадає дарунків, суддя ж судить за плату, а великий говорить жадання своєї душі, і викривлюють все.
А вдови й сироти, чужинця та вбогого не гнобіть, і не думайте зла один одному в серці своєму!