(36-4) Слова його уст то марнота й обмана, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро.
(36-5) Беззаконство задумує він на постелі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
(36-6) Господи, аж до небес милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
Маючи задум такий, чи я чинив легковажно? Чи те, що задумую, за тілом задумую, щоб було в мене і Так, так, і Ні, ні?