(48-8) Ти східнім вітром розбив кораблі ті Таршіські.
(48-9) Як ми чули, так бачили в місті Господа Саваота, у місті нашого Бога, Бог міцно поставить навіки його! Села.
(48-10) Розмишляли ми, Боже, про милість Твою серед храму Твого.
(48-11) Як ім'я Твоє, Боже, так слава Твоя аж по кінці землі, справедливости повна правиця Твоя!
Знову я бачив під сонцем, що біг не у скорих, і бій не в хоробрих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка у знавців, а від часу й нагоди залежні вони!
Бо говорить: Хіба мої провідники разом усі не царі?
Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж не така Самарія, як Дамаск?
Тому що рука моя царства божків досягла, а в них більші боввани, як в Єрусалимі та в Самарії,
то хіба не зроблю я так само для Єрусалиму й бовванів його, як зробив я був для Самарії й божків її?
І станеться, як доконає ввесь чин Свій Господь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу я плоди гордовитости серця царя асирійського та пишноту чванливих очей його!