(22-20) А приходька не будеш утискати та гнобити його, бо й ви були приходьками в єгипетськім краї.
(22-21) Жодної вдови та сироти не будеш гнобити;
(22-22) якщо ж ти справді гнобитимеш їх, то коли вони, кличучи, кликатимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,
(22-23) і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки ваші вдовами, а діти ваші сиротами.
А коли мешкатиме з тобою приходько в вашім Краї, то не будете гнобити його.
Боже мій, визволь мене від руки беззаконного, від руки того, хто кривдить та гнобить мене,
(81-4) засурміть у сурму в новомісяччя, на повні в день нашого свята,
Навчіться чинити добро, правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь!
Бо якщо ви насправді поправите ваші дороги та ваші діла, якщо один одному будете справді чинити справедливо,
не будете тиснути чужинця, сироту та вдову, не будете лити невинної крови на місці цьому, і за іншими богами вслід не підете собі на біду,
Доме Давидів, отак промовляє Господь: Судіть вранці суд і рятуйте грабованого від руки переслідника, щоб не вийшла, немов той огонь, Моя лють, і вона запалає за зло ваших учинків, і не буде кому погасити!
Тільки справді пізнаєте ви, якщо ви вб'єте мене, що ви невинну кров спровадите на себе й на це місто та на мешканців його, бо Господь справді послав мене до вас говорити в ваші вуха всі ці слова.