східній вітер його понесе і минеться, і бурею схопить його з його місця...
(47-9) Бог зацарював над народами, Бог сів на святому Своєму престолі!
Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.
що говорять до дерева: Ти батько мій, а до каменя: Ти мене породив. Бо до Мене вони повернулись плечима, а не обличчям, а за час свого лиха говорять: Устань та спаси нас!
Тому розпорошу їх, мов ту полову, що з вітром з пустині летить:
О Господи, сило моя та твердине моя, і захисте мій в день недолі! Поприходять до тебе народи від кінців землі та й промовлять: Одідичили наші батьки лиш неправду й марноту, пожитку ж від них не було...
Серед нього й його наймити, мов телята вгодовані, та й вони повернулись назад, повтікали разом, не спинились, бо день їхнього нещастя прийшов ось на них, час навіщення їх...
На воду велику тебе завели твої веслярі, і в серці морів східній вітер розіб'є тебе.