Оце доля від Бога людині безбожній, і спадщина, обіцяна Богом для неї!
Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...
Чи панна забуде оздобу свою, наречена про стрічки свої? А народ Мій про Мене забув незчисленні вже дні!
Чути голос на лисих горах, плач благальний синів Ізраїлевих, вони бо скривили дорогу свою, забули про Господа, Бога свого: