Як та яблуня між лісовими деревами, так мій коханий поміж юнаками, його тіні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебіння солодкий!
Хто вона, що виходить із пустині, немов стовпи диму, окурена миррою й ладаном, всілякими пахощами продавця?
(2-18) І станеться, того дня говорить Господь ти кликатимеш: Чоловіче мій, і не будеш більше кликати Мене: Мій ваале.
(2-19) І усуну імена Ваалів з її уст, і вони не будуть більше згадувані своїм іменем.
І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, гинемо!
І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, Він промовив: Ото Моя мати та браття Мої!
А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, уґрунтує.
Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!
Усох виноград, а фіґа зів'яла, гранатове дерево, й пальма та яблуня, і повсихали всі пільні дерева, бо Він висушив радість від людських синів.