(88-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...
(102-20) бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,
Хіба ж Ти не віддавна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, не помремо! Господи, Ти для суду поставив його, і, о Скеле, призначив його на карання!