(21-4) Бо Ти його випередив благословеннями добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.
Ти передо мною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша то надмір пиття!
Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровожерами,
А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш?
А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?