І Ізраїлеві сини чинили зло в Господніх очах, і служили Ваалам.
І вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх із єгипетського краю, та й пішли за іншими богами, за богами тих народів, що були в їхніх околицях, і вклонялися їм, і гнівили Господа.
І покинули вони Господа, та й служили Ваалові та Астартам.
І нехтували вони постанови Його, і заповіта Його, що склав з їхніми батьками, і свідоцтва Його, що засвідчив на них, і пішли за гидотою й марнотами, та за народами, що були навколо них, про яких Господь наказав був їм не робити, як вони.
Це за те, що не слухалися вони голосу Господа, Бога свого, і переступали заповіта Його; усього, що наказав був Мойсей, раб Господній, вони ані не слухали, ані не робили.
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Нехай скаже ізраїль, бо навіки Його милосердя!
Нехай скаже дім Ааронів, бо навіки Його милосердя!
Нехай скажуть ті, хто боїться Господа, бо навіки Його милосердя!
У тісноті я кликав до Господа, і простором озвався до мене Господь!
Зо мною Господь не боюся нікого, що зробить людина мені?
Господь серед тих, що мені помагають, і побачу загибіль своїх ненависників.
Краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на людину,
краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на вельможних!
Всі народи мене оточили, я ж Господнім ім'ям їх понищив!
Оточили мене й обступили мене, я ж Господнім ім'ям їх понищив!
Оточили мене немов бджоли, та погасли вони, як терновий огонь, я бо Господнім ім'ям їх понищив!
Дошкульно попхнув ти мене на падіння, та Господь спас мене!
Господь моя сила та пісня, і став Він спасінням мені!
Голос співу й спасіння в наметах між праведників: Господня правиця виконує чуда!
Правиця Господня підноситься, правиця Господня виконує чуда!
Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні!
Покарати мене покарав був Господь, та смерти мені не завдав.
Відчиніте мені брами правди, я ними ввійду, буду славити Господа!
Це брама Господня, праведники в неї входять.
Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасінням мені!
Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем,
від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!
Це день, що його створив Господь, радіймо та тішмося в нім!
Просимо, Господи, спаси! Просимо, Господи, пощасти!
Благословен, хто гряде у Господнє ім'я! Благословляємо вас із Господнього дому!
Господь Бог, і засяяв Він нам. Прив'яжіте святковую жертву шнурами аж до наріжників жертівника!
Ти мій Бог, і я буду Тебе прославляти, мій Боже, я буду Тебе величати!
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
О, ви нерозумні галати! Хто вас звів не коритися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакреслений був, як ніби між вами розп'ятий?
Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли Духа ділами Закону, чи із проповіді про віру?
Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите тепер тілом?
Чи ви так багато терпіли надармо? Коли б тільки надармо!
Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, чи чинить ділами Закону, чи із проповіді про віру?
Так як Авраам був увірував в Бога, і це залічено за праведність йому.
Тож знайте, що ті, хто від віри, то сини Авраамові.
І Писання, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовістило Авраамові: Благословляться в тобі всі народи!
Тому ті, хто від віри, будуть поблагословлені з вірним Авраамом.
А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!
А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою.
А Закон не від віри, але хто чинитиме те, той житиме ним.
Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві,
щоб Авраамове благословення в Ісусі Христі поширилося на поган, щоб обітницю Духа прийняти нам вірою.
Браття, кажу я по-людському: навіть людського затвердженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає.
А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: і насінням, як про багатьох, але як про одного: і Насінню твоєму, яке є Христос.
А я кажу це, що заповіту, від Бога затвердженого, Закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обітницю він зруйнував.
Бо коли від Закону спадщина, то вже не з обітниці; Авраамові ж Бог дарував із обітниці.
Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була; він учинений був Анголами рукою посередника.
Але посередник не є для одного, Бог же один.
Отож, чи ж Закон проти Божих обітниць? Зовсім ні! Якби бо був даний Закон, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Закону!
Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа.
Але поки прийшла віра, під Законом стережено нас, замкнених до приходу віри, що мала об'явитись.
Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою.
А як віра прийшла, то вже ми не під виховником.
Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!
Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!
Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!
А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці.