Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?
Отож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні, а окуп великий нехай не заверне з дороги тебе.
(51-11) Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззаконня мої позагладжуй.
Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.
Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя.
І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже!