Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.
(45-6) Твої стріли нагострені, а від них під Тобою народи попадають, у серце Царських ворогів.
Змилосердься до мене, о Господи, бо я кличу до Тебе ввесь день,
що в Нього в руці глибини землі, і Його верхогір'я гірські,
Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?
І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір'я, і полинуть до неї всі люди.
Так говорить Господь: Вернуся Я до Сіону, і буду пробувати в середині Єрусалиму, і буде зватися Єрусалим Містом Правди, а гора Господа Саваота горою святою.
Але ви приступили до гори Сіонської, і до міста Бога Живого, до Єрусалиму небесного, і до десятків тисяч Анголів,
Переможця зроблю Я стовпом у храмі Бога Мого, і він вже не вийде назовні, і на нім напишу Ім'я Бога Мого й ім'я міста Бога Мого, Єрусалиму Нового, що з неба сходить від Бога Мого, та нове Ім'я Своє.
І я глянув, і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім'я Його й Ім'я Отця Його, написане на своїх чолах.