Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому, бо весілля Агнця настало, і жона Його себе приготувала!
І їй дано було зодягнутися в чистий та світлий вісон, бо віссон то праведність святих.
Я радісно буду втішатися Господом, нехай звеселиться душа моя Богом моїм, бо Він зодягнув мене в шату спасіння, і в одежу праведности мене вбрав, немов молодому, поклав Він на мене вінця, і мов молоду, приоздобив красою мене!
І зодягнув тебе різнокольоровим, взув тебе в тахаш, і сповив тебе в віссон, і покрив тебе шовком.
Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,
А окрасою їм нехай буде не зовнішнє, заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж,
але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом.