(36-9) вони з ситости дому Твого напоюються, і Ти їх напуваєш з потока Своїх солодощів,
(39-3) Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений.
(61-3) я кличу до Тебе від краю землі, коли серце моє омліває! На скелю, що вища від мене, мене попровадь,
(61-7) Цареві примнож дні до днів, продовж роки йому немов вічні віки,
Нехай гори приносять народові мир, а пагірки правду.
Бо так промовляє Господь, Бог, Святий Ізраїлів: Коли ви навернетесь та спочинете, то врятовані будете, сила вам буде в утишенні та в сподіванні. Та ви не хотіли,
Справедливий Ти, Господи, будеш, коли б я судився з Тобою, проте правуватися буду з Тобою: чому то дорога безбожним щаститься, чому то спокійні всі зрадники?