І сказали до нього його слуги: Ось ми чули, що царі Ізраїлевого дому вони царі милостиві. Покладім веретища на стегна свої, а шнури на свої голови, і вийдім до Ізраїлевого царя, може він пощадить твою душу.
Чи ж не плакав я за бідарем? Чи за вбогим душа моя не сумувала?
(68-12) Господь дає слово; провісниць велика многота:
(68-13) Царі військ утікають, утікають, пані ж дому розділює здобич.
І коли буде достойний той дім, нехай зійде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас вернеться.
І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.
Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!