І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою.
І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так.
І назвав Бог твердь Небо. І був вечір, і був ранок день другий.
І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє.
І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо! І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно.
Але Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:
але буде судити убогих за правдою, і правосуддя чинитиме слушно сумирним землі. І вдарить Він землю жезлом Своїх уст, а віддихом губ Своїх смерть заподіє безбожному.
Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.
Воно в Бога було споконвіку.
Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього.
Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.
Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напочатку, а земля із води та водою складена словом Божим,