Господь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав.
За Ним грім ричить левом, гримить гуком своєї величности, і його Він не стримує, почується голос Його.
Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла, яких не розуміємо ми.
із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...
від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.