Господь дивиться з неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.
Усе повідступало, разом стали бридкими вони, нема доброчинця, нема ні одного!...
Чи ж не розуміють всі ті, хто чинить безправ'я, хто мій люд поїдає? Вони хліб Господній їдять, та не кличуть Його...
Тоді настрашилися страхом вони, бо Бог в праведнім роді.
Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.
(64-6) У злій справі зміцняють себе, змовляються пастки таємно розставити, кажуть: Хто буде їх бачити?
Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла,