І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, і був зо мною в дорозі, якою ходив я.
Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!
віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!
(58-3) Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі.
Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!
не поставлю я перед очима своїми речі нікчемної, діло відступства ненавиджу, не приляже до мене воно,