бо Він дає дощ на поверхню землі, і на поля посилає Він воду,
щоб дощити на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
щоб пустиню та пущу насичувати, і щоб забезпечити вихід траві?
бо знає Він створення наше, пам'ятає, що ми порох:
чоловік як трава дні його, немов цвіт польовий так цвіте він,
але не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші.