Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,
на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці...
(30-6) Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ранок!
(34-8) Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, і визволює їх.
(63-7) Як згадаю Тебе на постелі своїй, розмишляю про Тебе в сторожах нічних:
(140-10) Бодай голови не піднесли всі ті, хто мене оточив, бодай зло їхніх уст їх покрило!
Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками!
Нехай чується крик з їхніх домів, бо орду Ти зненацька спровадиш на них, бо яму копали вони, щоб схопити мене, і для ніг моїх пастки поставили...