Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:
Не будуть голодні вони, ані спрагнені, і не вдарить їх спека, ні сонце, бо Той, Хто їх милує, їх попровадить і до водних джерел поведе їх.
І сталося, як сонце зійшло, то призначив Бог східнього гарячого вітра, і вдарило сонце на Йонину голову, і він зомлів. І він жадав, щоб йому померти, і казав: Краще мені смерть від мого життя!
Вони голоду й спраги терпіти не будуть уже, і не буде палити їх сонце, ані спека яка.