(9-16) Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.
(51-12) Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови.
Тремти, земле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова,
Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні!
І побачите це, й серце ваше радітиме, й як трава молода, розцвітуть ваші кості! І в рабах Його пізнана буде Господня рука, і буде Він гніватися на Своїх ворогів.