(44-7) бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,
(58-9) бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
(64-5) щоб таємно стріляти в невинного, вони нагло стрілятимуть в нього, і не будуть боятись!...
Вернися ж із нашим полоном, о Господи, немов ті джерела, на південь!
Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,
Молот, і меч, і гостра стріла, людина, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.