(18-9) із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!
і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.
Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу.
Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,
Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки.