Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями:
вона виходить, як квітка й зів'яне, і втікає, мов тінь, і не зостається...
(89-6) і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,
Голос кличе: Звіщай! Я ж спитав: Про що буду звіщати? Всяке тіло трава, всяка ж слава як цвіт польовий:
Бо кожне тіло немов та трава, і всяка слава людини як цвіт трав'яний: засохне трава то й цвіт опаде,