І сказав цар так: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що сьогодні дав сидячого на моїм троні, а мої очі те бачать!
щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,
щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...
бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...
Син мудрий потіха для батька, а син нерозумний то смуток для неньки його.
А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно.