Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.
Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений.
та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної!
Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу.
Із тих самих уст виходить благословення й прокляття. Не повинно, брати мої, щоб так це було!