то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!
Безбожних слова чатування на кров, а уста невинних урятовують їх.
Бо в народі Моєму безбожники є, чигають вони, немов той птахолов, вони сітки розставили, хапають людей...
Згинув побожний з землі, і нема поміж людьми правдивого. Вони всі чатують на кров, один одного ловлять у сітку.