Його гнів мене шарпає та ненавидить мене, скрегоче на мене зубами своїми, мій ворог вигострює очі свої проти мене...
Вони пащі свої роззявляють на мене, б'ють ганебно по щоках мене, збираються разом на мене:
(34-22) Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто ненавидить праведного.
(36-13) Попадали там беззаконники, повалено їх і встати не зможуть.
(55-3) Прислухайсь до мене й подай мені відповідь, я блукаю у смутку своїм і стогну,
(55-4) від крику ворожого, від утисків грішного, бо гріх накидають на мене вони, і в гніві мене переслідують...
Її грабівники взяли гору над нею, і добре ведеться її ворогам, бо їй завдав смутку Господь за численність у неї гріхів: Немовлята її до полону пішли перед ворогом...
наші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,
І тому не дивися на день свого брата, на день лиха його, і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згуби, і не розкривай своїх уст у день утиску.
І не входь ти до брами народу Мого у день лиха його, і не приглядайся до зла його й ти в день нещастя його, і не простягайте своєї руки до багатства його в день нещастя його!
І на роздоріжжі не стій, щоб витинати його втікачів, і в день утиску не видавай його решток!
Бо близький день Господній над усіма народами, як зробив ти, то так і тобі буде зроблено: вернеться на твою голову чин твій!