і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...
(38-13) Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!
Жінка чеснотна корона для чоловіка свого, а засоромлююча мов та гниль в його костях.