засумує, зів'яне земля, ослабіє й зів'яне вселенна, ослабіють вельможі народу землі...
Дивлюся, аж ось вже немає людини, і порозліталось все птаство небесне.
І буде в жалобі земля через це, і затьмариться небо вгорі, бо Я говорив, що задумав, і не пожалую, і не відступлюся від того...
Опустошене поле, упала в жалобу земля, бо спустошене збіжжя, вино молоде пересохло, зів'яла оливка.
Як стогне товар, поголомшені череди, бо немає їм паші, отари спустошені!
Заберу Я людину й худобу, заберу птаство небесне і риби морські, і спокуси з безбожними, і витну людину з поверхні землі, промовляє Господь.