(75-9) бо чаша в Господній руці, а шумливе вино повне мішаного, і наливає Він з нього, усі ж беззаконні землі виссуть та вип'ють лиш дріжджі її!
Іди в скелю, і сховайся у порох від страху Господнього, і від пишноти Його величі!
Горді очі людини поникнуть, і буде обнижена людська високість, і буде високим Сам тільки Господь того дня!
Бо настане день Господа Саваота на все горде й високе, і на все висунене, і понижене буде воно,
і на всі кедри ливанські, високі та висунені, і на всілякі башанські дуби,
і на всі гори високі, і на всі згір'я піднесені,
і на всі башти високі, і на всі мури стрімкі,
і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що дивимося пожадливо!
І понизиться гордість людини, й обнижена буде високість людей, і буде високим Сам тільки Господь того дня,
а божища зовсім минуться!
І вони підуть до скельних печер та до пороху в ями від страху Господнього і від пишноти Його величі, коли прийде Він острах збудити на землі!
Покине людина того дня божків своїх срібних і божків своїх золотих, що собі наробила була, щоб вклонятись кротам і кажанам,
щоб піти у печери й розщілини скельні від страху Господнього і від слави величчя Його, коли прийде Він острах збудити на землі!
Відкинься ж собі від людини, що віддих у носі її, бо защо її поважати?
Голосіть, бо близький день Господній, він від Всемогутнього прийде, немов зруйнування...
І голос Свій видасть Господь перед військом Своїм, бо табір Його величезний, бо міцний виконавець слова Його, бо великий день Господа й вельми страшний, і хто зможе його перенести?
Близький день Господній великий, він близький й дуже швидко настане. Ось голос Господнього дня, тоді гірко кричатиме навіть хоробрий!
І хто витерпить день Його прибуття, і хто встоїть, коли Він з'явиться? Бо Він, як огонь той у золотаря, і як у пральників луг.
А все це початок терпінь породільних.
Шостий же Ангол вилив чашу свою на річку велику Ефрат, і вода її висохла, щоб приготовити дорогу царям, які від схід сонця.
І я бачив, що виходили з уст змія, і з уст звірини, і з уст неправдивого пророка три духи нечисті, як жаби,
це духи демонські, що чинять ознаки. Вони виходять до царів усього всесвіту, щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога.
Ось іду, немов злодій! Блаженний, хто чуйний, і одежу свою береже, щоб нагим не ходити, і щоб не бачили ганьби його!
І зібрав їх на місце, яке по-єврейському зветься Армагеддон.
Сьомий же Ангол вилив чашу свою на повітря. І голос гучний залунав від небесного храму з престолу, говорячи: Сталося!
І побачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він справедливо судить і воює.
Очі Його немов полум'я огняне, а на голові Його багато вінців. Він ім'я мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам.
І зодягнений був Він у шату, покрашену кров'ю. А Йому на ім'я: Слово Боже.
А війська небесні, зодягнені в білий та чистий віссон, їхали вслід за Ним на білих конях.
А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити народи. І Він пастиме їх залізним жезлом, і Він буде топтати чавило вина лютого гніву Бога Вседержителя!
І Він має на шаті й на стегнах Своїх написане ймення: Цар над царями, і Господь над панами.
І бачив я одного Ангола, що на сонці стояв. І він гучним голосом кликнув, кажучи до всіх птахів, що серед неба літали: Ходіть, і зберіться на велику Божу вечерю,
щоб ви їли тіла царів, і тіла тисячників, і тіла сильних, і тіла коней і тих, хто сидить на них, і тіла всіх вільних і рабів, і малих, і великих...
І я побачив звірину, і земних царів, і війська їхні, зібрані, щоб учинити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з військом Його.
І схоплена була звірина, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знамено звірини прийняв і поклонився був образові її. Обоє вони були вкинені живими до огняного озера, що сіркою горіло...
А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все птаство наїлося їхніми трупами...