(102-10) і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,
Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.
Шануй батька та матір, і: Люби свого ближнього, як самого себе.
А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.
А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе! Нема іншої більшої заповіді над оці!
А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.
Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми!
Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь.
Бо заповіді: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не свідкуй неправдиво, Не пожадай й які інші, вони містяться всі в цьому слові: Люби свого ближнього, як самого себе!
Бо ввесь Закон в однім слові міститься: Люби свого ближнього, як самого себе!
Коли ви Закона Царського виконуєте, за Писанням: Люби свого ближнього, як самого себе, то ви робите добре.