Книга Йов Cтих 11 | Параллельные места

Выбор основного перевода

Открыть комментарий или сравнить с другим переводом

Выбор книги основного перевода

Йов Старий Заповіт

Старий Заповіт

Буття

Вихід

Левит

Числа

Повторення Закону

Ісус Навин

Книга Суддів

Рут

1 Самуїлова

2 Самуїлова

1 Царів

2 Царів

1 Хроніки

2 Хроніки

Ездра

Неемія

Естер

Йов

Псалми

Приповісті

Екклезіяст

Пісня над піснями

Ісая

Єремія

Плач Єремії

Єзекіїль

Даниїл

Осія

Йоїл

Амос

Овдій

Йона

Михей

Авакум

Софонія

Огій

Захарія

Малахії

Наум

Новий Заповіт

Від Матвія

Від Марка

Від Луки

Від Івана

Дії Апостолів

Якова

1 Петра

2 Петра

1 Івана

2 Івана

3 Івана

Юда

До Римлян

1 до Коринтян

2 до Коринтян

До Галатів

До Ефесян

До филип

До Колоссян

1 до Солунян

2 до Солунян

1 Тимофію

2 Тимофію

До Тита

До Филимона

До Євреїв

Одкровення

← Предыдущая

Йов

Следующая →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42

А Йов відповів та й сказав:

Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

Параллельные места

Йов 21:4

Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?

Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

темніші від льоду вони, в них ховається сніг.

Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?

← Предыдущая

Йов

Следующая →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42

Выбор основного перевода