Мій сину, карання Господнього не відкидай, і картання Його не вважай тягарем,
Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.
і забули нагад, що говорить до вас, як синів: Мій сину, не нехтуй Господньої кари, і не знемагай, коли Він докоряє тобі.
Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б'є кожного сина, якого приймає!
Коли терпите кару, то робить Бог вам, як синам. Хіба є такий син, що батько його не карає?
А коли ви без кари, що спільна для всіх, то ви діти з перелюбу, а не сини.
А до того, ми мали батьків, що карали наше тіло, і боялися їх, то чи ж не далеко більше повинні коритися ми Отцеві духів, щоб жити?
Ті нас за короткого часу карали, як їм до вподоби було, Цей же на користь, щоб ми стали учасниками Його святости.
Усяка кара в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности!
Кого Я люблю, тому докоряю й караю того. Будь же ревний і покайся!