З ним рамено тілесне, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам та воювати наші війни! І оперся народ на слова Єзекії, Юдиного царя.
За Ним грім ричить левом, гримить гуком своєї величности, і його Він не стримує, почується голос Його.
(88-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
Що Він по правиці Мойсея провадив рамено величчя Свого, що Він перед ними розділював воду, щоб зробити Собі вічне Ім'я?
Так говорить Господь: Проклятий той муж, що надію кладе на людину, і робить раменом своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає!