Малий та великий там рівні, а раб вільний від пана свого...
тим, що радісно тішилися б, веселились, коли б знайшли гроба,
До шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху...
підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...
Знаю я: Ти до смерти провадиш мене, і до дому зібрання, якого призначив для всього живого...
І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд,