О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли боронив мене Бог,
коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті,
як був я за днів тих своєї погожої осени, коли Божа милість була над наметом моїм,
коли Всемогутній зо мною ще був, а навколо мене мої діти,
коли мої кроки купалися в маслі, а скеля оливні струмки біля мене лила!...
Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?
Буде боятися Господа ціла земля, всі мешканці всесвіту будуть лякатись Його,
Даремно вам рано вставати, допізна сидіти, їсти хліб загорьований, Він і в спанні подасть другові Своєму!