Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир:
бо сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду... Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!
А Ангол четвертий вилив свою чашу на сонце. І дано йому палити людей огнем.