Книга До Римлян Cтих 4 | Параллельные места

Выбор основного перевода

Открыть комментарий или сравнить с другим переводом

Выбор книги основного перевода

До Римлян Новий Заповіт

Старий Заповіт

Буття

Вихід

Левит

Числа

Повторення Закону

Ісус Навин

Книга Суддів

Рут

1 Самуїлова

2 Самуїлова

1 Царів

2 Царів

1 Хроніки

2 Хроніки

Ездра

Неемія

Естер

Йов

Псалми

Приповісті

Екклезіяст

Пісня над піснями

Ісая

Єремія

Плач Єремії

Єзекіїль

Даниїл

Осія

Йоїл

Амос

Овдій

Йона

Михей

Авакум

Софонія

Огій

Захарія

Малахії

Наум

Новий Заповіт

Від Матвія

Від Марка

Від Луки

Від Івана

Дії Апостолів

Якова

1 Петра

2 Петра

1 Івана

2 Івана

3 Івана

Юда

До Римлян

1 до Коринтян

2 до Коринтян

До Галатів

До Ефесян

До филип

До Колоссян

1 до Солунян

2 до Солунян

1 Тимофію

2 Тимофію

До Тита

До Филимона

До Євреїв

Одкровення

← Предыдущая

До Римлян

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Отож, що має більшого юдей, або яка користь від обрізання?

Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були Слова Божі.

Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?

Зовсім ні! Бож Бог правдивий, а кожна людина неправдива, як написано: Щоб був Ти виправданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися.

Параллельные места

Від Івана 3:33

Псалми 50:4

Псалми 115:2

Хто ж прийняв свідоцтво Його, той ствердив тим, що Бог правдивий. Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити: (114-10) Пощо мають казати народи: Де ж то їхній Бог?

А коли наша неправда виставляє правду Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедливий, коли гнів виявляє? Говорю по-людському.

Зовсім ні! Бож як Бог судитиме світ?

Бо коли Божа правда через мою неправду збільшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?

І чи не так, як нас лають, і як деякі говорять, ніби ми кажемо: Робімо зле, щоб вийшло добре? Справедливий осуд на таких!

То що ж? Маємо перевагу? Анітрохи! Бож ми перед тим довели, що юдеї й геллени усі під гріхом,

як написано: Нема праведного ані одного;

нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би,

усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного!

Гріб відкритий їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губах,

уста їхні повні прокляття й гіркоти!

Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,

руїна та злидні на їхніх дорогах,