Книга До Римлян Cтих 9 | Параллельные места

Выбор основного перевода

Открыть комментарий или сравнить с другим переводом

Выбор книги основного перевода

До Римлян Новий Заповіт

Старий Заповіт

Буття

Вихід

Левит

Числа

Повторення Закону

Ісус Навин

Книга Суддів

Рут

1 Самуїлова

2 Самуїлова

1 Царів

2 Царів

1 Хроніки

2 Хроніки

Ездра

Неемія

Естер

Йов

Псалми

Приповісті

Екклезіяст

Пісня над піснями

Ісая

Єремія

Плач Єремії

Єзекіїль

Даниїл

Осія

Йоїл

Амос

Овдій

Йона

Михей

Авакум

Софонія

Огій

Захарія

Малахії

Наум

Новий Заповіт

Від Матвія

Від Марка

Від Луки

Від Івана

Дії Апостолів

Якова

1 Петра

2 Петра

1 Івана

2 Івана

3 Івана

Юда

До Римлян

1 до Коринтян

2 до Коринтян

До Галатів

До Ефесян

До филип

До Колоссян

1 до Солунян

2 до Солунян

1 Тимофію

2 Тимофію

До Тита

До Филимона

До Євреїв

Одкровення

← Предыдущая

До Римлян

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув народа Свого? Зовсім ні! Бо й я ізраїльтянин, із насіння Авраамового, Веніяминового племени.

Не відкинув Бог народа Свого, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що говорить Писання, де про Іллю, як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи:

Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої жертівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі.

Та що каже йому Божа відповідь: Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваалом колін не схилили.

Також і теперішнього часу залишився останок за вибором благодаті.

А коли за благодаттю, то не з учинків, інакше благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благодать, інакше вчинок не є вже вчинок.

Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не одержав, та одержали вибрані, а останні затверділи,

як написано: Бог дав їм духа засипання, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули, аж до сьогоднішнього дня.

А Давид каже: Нехай станеться стіл їхній за сітку й за пастку, і на спокусу, та їм на заплату;

Параллельные места

Псалми 34:8

Псалми 68:23

Псалми 68:24

(34-9) Скуштуйте й побачте, який добрий Господь, блаженна людина, що надію на Нього кладе! (68-24) щоб ти ногу свою мив у крові, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів! (68-25) Походи Твої, Боже, бачено, походи Бога мого у святині мого Царя:

нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, хай назавжди зігнеться хребет їхній!

Тож питаю: Чи ж спіткнулись вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але з їхнього занепаду спасіння поганам, щоб викликати заздрість у них.

А коли їхній занепад багатство для світу, а їхнє упокорення багатство поганам, скільки ж більш повнота їхня?

Кажу бо я вам, поганам: через те, що я апостол поганів, я хвалю свою службу,

може як викличу заздрість у своїх за тілом, і спасу декого з них.

Коли ж відкинення їх то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих?

А коли святий первісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й віття святе.

Коли ж деякі з галузок відломилися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепився між них і став спільником товщу оливного кореня,

то не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.

Отже скажеш: Галузки відломилися, щоб я прищепився.

Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.

Бо коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує!