Що ж скажемо? Позостанемся в гріху, щоб благодать примножилась? Зовсім ні!
Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні!
Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на послух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, або гріха на смерть, або послуху на праведність?
Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали.
А звільнившися від гріха, стали рабами праведности.
Говорю я по-людському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечистості й беззаконню на беззаконня, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освячення.
Бо коли були ви рабами гріха, то були вільні від праведности.
Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх то смерть.
А тепер, звільнившися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець життя вічне.
Але стережіться, щоб ця ваша воля не стала якось за спотикання слабим!
Від усіх бувши вільний, я зробився рабом для всіх, щоб найбільше придбати.
Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства!