Книга До Филимона Cтих 7 | Параллельные места

Выбор основного перевода

Открыть комментарий или сравнить с другим переводом

Выбор книги основного перевода

До Филимона Новий Заповіт

Старий Заповіт

Буття

Вихід

Левит

Числа

Повторення Закону

Ісус Навин

Книга Суддів

Рут

1 Самуїлова

2 Самуїлова

1 Царів

2 Царів

1 Хроніки

2 Хроніки

Ездра

Неемія

Естер

Йов

Псалми

Приповісті

Екклезіяст

Пісня над піснями

Ісая

Єремія

Плач Єремії

Єзекіїль

Даниїл

Осія

Йоїл

Амос

Овдій

Йона

Михей

Авакум

Софонія

Огій

Захарія

Малахії

Наум

Новий Заповіт

Від Матвія

Від Марка

Від Луки

Від Івана

Дії Апостолів

Якова

1 Петра

2 Петра

1 Івана

2 Івана

3 Івана

Юда

До Римлян

1 до Коринтян

2 до Коринтян

До Галатів

До Ефесян

До филип

До Колоссян

1 до Солунян

2 до Солунян

1 Тимофію

2 Тимофію

До Тита

До Филимона

До Євреїв

Одкровення

До Филимона

Павло, в'язень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улюбленому Филимонові й співробітникові нашому,

і сестрі любій Апфії, і співвойовникові нашому Архипові, і Церкві домашній твоїй:

благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

Я завсіди дякую Богові моєму, коли тебе згадую в молитвах своїх.

Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,

щоб спільність віри твоєї діяльна була в пізнанні всякого добра, що в нас для Христа.

Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця бо святих заспокоїв ти, брате.

Параллельные места

2 до Коринтян 7:4

2 до Коринтян 7:13

У мене велика сміливість до вас, велика мені похвала з вас, я повний потіхи, збагачаюся радістю при всякому нашому горі. Тому то потіхою вашою втішились ми, а ще більше зраділи ми радістю Тита, що ви всі заспокоїли духа його.

Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати накази тобі про потрібне,

але більше з любови благаю я, як Павло, старий, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.

Благаю тебе про сина свого, про Онисима, що його породив я в кайданах своїх.

Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний.

Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє.

Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайданах за Євангелію,

та без волі твоєї нічого робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби вимушений, але добровільний.

Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його,

і вже не як раба, але вище від раба, як брата улюбленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, і за тілом, і в Господі.

Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене.

Коли ж він чим скривдив тебе або винен тобі, полічи це мені.

Я, Павло, написав це рукою своєю: Я віддам, щоб тобі не казати, що ти навіть самого себе мені винен.