Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.
Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!
говорячи: Бог покинув його, доганяйте й хапайте його, бо нема, хто б його врятував!...
бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!
А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки.
(4-28) Ще це слово було в устах царських, коли з неба впав голос: Тобі говорять, царю Навуходоносоре: Оце царство відходить від тебе!
І зроблю Я кульгаве останком, а віддалене потужним народом, і зацарює над ними Господь на Сіонській горі відтепер й аж навіки!
Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити.
А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі.
І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.
бо під ноги Його Він усе впокорив. Коли ж каже, що впокорено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокорив Йому все.
І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все за Голову Церкви,
Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,
щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,
і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!
Отож ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благодать, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо страхом.
І засурмив сьомий Ангол, і на небі зчинились гучні голоси, що казали: Перейшло панування над світом до Господа нашого та до Христа Його, і Він зацарює на вічні віки!