Господь зубожує та збагачує, понижує Він та звеличує.
Підіймає нужденного з пороху, підносить убогого зо смітників, щоб посадити з вельможами й престол слави їм дать на спадщину, бо Господні основи землі, і на них Він поставив вселенну.
І сказав цар до мудреців, що знають часи бо так царська справа йшла перед усіма, що знали закона та право,
Він розв'язує пута царів і приперізує пояса на їхні стегна.
Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...
Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...
бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум!
(4-11) І він кликнув із силою, і так проказав: Зрубайте це дерево, і повідрубуйте галуззя його, позривайте віття його, і порозсипайте його плід. Нехай розійдеться з-під нього звірина, а птахи з галуззя його!
(4-14) Через постанову Сторожів Божих це слово, а повідженням Святих ця річ, аж прийде до того, що пізнають живі, що над людським царством панує Всевишній, і кому схоче, дає його, і низького з людей ставить над ним.
А Він їм відказав: То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй.
Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога.
А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.